Куплю СПН 10-ти гранку травлену

[Я]

Будь ласка допоможіть з контактом. Шукаю СПН 10-ти гранку 4х4 травлену 3кг.


04-03-2025, 15:59:45
Такого штибу.

[rasputnyi]

Доброго дня.
 Таже просьба.  Может кто-то хочет продать свою насадку, или есть излишек, десятку или семёрку, травленную или нетравленную 3.5×3.5×0.3(0.25). 5 кг. Буду признателен.
 Спасибо.

[Я]

Доброго дня.
 Таже просьба.  Может кто-то хочет продать свою насадку, или есть излишек, десятку или семёрку, травленную или нетравленную 3.5×3.5×0.3(0.25). 5 кг. Буду признателен.
 Спасибо.

Покупал сдесь, актуально - https://www.olx.ua/d/uk/obyavlenie/spn-spiralno-prizmaticheskaya-nasadka-nerzhaveyuschaya-ran-spirtovyh-kollon-IDFcOxG.html - семигранка СПН, пружинная, не травленная.
                        Протравливал сам, сложностей нет - https://rozetka.com.ua/ua/323882050/p323882050/ на 1 кг. - 1л.
                        Как бы все, удачи :-))

[ГонщикФормулы]

Я не травил насадку, на форуме писали что все не так просто, и травить именно качественно ее нужно уметь. Не думаю что купив на розетке реактив получится качественно ее протравить. Диоген или Игорь могли бы сказать более профессионально по этому поводу.

[Я]

               Абсолютно точно, если не ошибаюсь, у Игоря есть описание экспериментов и результатов правильного, даже не так - идеального процесса травления и идеальных реактивов для этого.
               Игорь также выкладывал видео как проверить травленную либо не травленную СПНку.
               Я, не претендую на идеал или правильность, мне нужен результат, поэтому купил раствор для травления, залил на сутки СПНку (не закрывать емкость наглухо - выходит какой то едкий газ), промыл, прочистил, прокипятил, проверил - не выдерживает поверхностное натяжения жидкости данную СПНку, она тонет.
               
               Результат достигнут, соотвтетствует видео от Игоря - .
               Практический результат в том, что засыпал данную кустарно травленную СПНку в царгу в два раза выше предидущей (было 750мм., стало 1500мм.), при этом, напряжение подаваемое на тэн при захлебе сместилось в большую сторону на 600ват. (было захлеб - 1650ват, стало захлеб - 2250ват), все работает. Конечно же понимаю, что у смещения температуры захлеба множество факторов, но есть как есть.
               Дальше, на вкус и цвет все фломастеры разные.

[Игорь]

2250 ватт для насадки 3.5х3.5 в 50-й трубе - это точно много. Ошибка при определении мощности исключена?
 
Сначала аргумент, объяснения будут ниже.
Допустим, была колонна с метровой царгой, и входила в захлеб при нагреве  больше 1.7 кВт .
Му увеличиваем высоту царги до 1.5 метра, используя трубу такого-же диаметра и такую-же насадку, укладываем и уплотняем насадку так, как и раньше.
если после этого увеличить нагрев до 2.2 киловатта, захлёб гарантирован. 
Если он не происходит, то одно из двух.
Либо что-то изменилось в конструкции - другой диаметр, другая насадка, другой опорный узел насадки или другой дефлегматор, либо есть ошибка в измерении мощности нагрева.

[Игорь]

Трохи захворів, мушу повалятись у ліжку. 
Маю час та натхнення написати декілька рядків. 
Перша теза. Про класифікацію захлинів. 
Я б відокремив захлини в насадці через надмірну потужність, від захлинів, викликаних конструктивними недоліками колони. 
Коли ми шукаємо оптимальний нагрів, то находимо такий, що викликає перші ознаки захлину, і в подальшому практикуємо нагрів трохи менший за той, що призвів до початку захлину. 
Захлин починається в самому вузькому місти, на самій слабкій ланці ланцюга. Якщо цім "вузьким місцем" виявилась насадка, це добре. Якщо захлин розвинувся на сітці під насадкою, або завуження в вузлі відбору, дефлегматорі - будь де крім насадки, це погано. Не тільки тому, що через занизьку потужність ректифікація візьме більше часу, а через те, що недовантажена насадка має меншу роздільну здатність. Тобто колона буде працювати з меншою продуктивністю на з меншою ефективністю. 
Тому при визначені оптимального нагріву слід бути впевненим, що ми працюємо на межі пропускної здатності саме насадки, а не сітки під нею. 
Далі я  буду казати про захлин саме в насадці

[Игорь]

Друга теза. Де має локалізуватись захлин? 
Втомився... Далі буде.

[ГонщикФормулы]

"Тому при визначені оптимального нагріву слід бути впевненим, що ми працюємо на межі пропускної здатності саме насадки, а не сітки під нею."
Немного не про тему спн,но коль тут затронули нагрев то подскажите, а какая эта граница ?
Ну например, тэн у меня 4500вт, высчитал я что захлеб начинается при нагреве 2925вт (65%). Нужно откатиться на сколько процентов нагрева чтоб эта грань была оптимальной?
Если например на 3% то это 135вт, а если 5% то 225вт это мало или много?

[Игорь]

надеюсь, это не на 50 -й колонне :) 
Отступить нужно как минимум на три погрешности стабилизатора напряжения. Лучше на пять. 
Если речь идёт о Росе, погрешность составляет 1 процент настройки, поэтому отступить вниз с 65 % нужно до 60-62%

[Игорь]

Продовжу другу тезу.
Де в насадці має локалізуватись початок захлину?   
Відповідь на це питання розпочнемо з розгляду впливів на флегму в насадці.
Гравітація змушує її рухатись до куба.   
"Зустрічний вітер" пари намагається здути її в дефлегматор. 
В'язкість (поверхневий натяг, сили змочування) взагалі намагаються зупинити флегму і не дати їй рухатись ані вгору, ані донизу.  Лебідь, щука та рак, чи не так?
Отже,  де кращі умови для захлину?
1. Там, де швидкість пари більше.
2. Там, де щільність флегми менше.
3. Там, де флегма має найменшу в'язкість.
Давайте розберемось з першим пунктом.
Ми вже розбирались з цим питанням. Об'єм парів, що проходить за секунду крізь поперечний перетин утепленої царги з насадкою, однаковий для будь-якого ярусу колони.
Це пов'язано з тим, що обмін енергією проходить по принципу "молекула на молекулу", а кількість молекул будь-якого газу в одному об'ємі однакова . 
"Швидкість вітру", тобто лінійна швидкість парів в насадці - це об'ємна швидкість (яка не змінюється), поділена на перетин вільного проходу в царзі, а він від ярусу залежить.
Вільний перетин - це перетин труби ( вона не змінюється) мінус площа, що займає насадка ( вона теж однакова для будь-якого перетину колони) та мінус об'єм флегми, що вкриває насадку. 
Об'єм флегми залежить від теплоти пароутворення флегми. Для води вона дорівнює 2560 кг а для спирту - 840 кДж/кг.
Тобто, в зоні міцного спирту (верх колони), об'єм флегми, що за секунду проходить крізь перетин царги, десь вдвічі більший за об'єм малоспиртової флегми, що проходить в нижніх ярусах. 
Тут ще треба взяти до уваги швидкість спуску флегми по насадці, але поки тимчасово будемо вважати, що вона незмінна. Тимчасово тому, що вона залежить від в'язкості, а з її впливом ми розберемось у третьому пункті.
Отже, "швидкість вітру", тобто линійна швидкість пари в насадковій царзі збільшується разом зі збільшенням вмісту спирту в парі, тобто чим вище по царзі, тим краще умови для захлину. 
З першим пунктом розібрались.
Пішли до другого.
Флегма, що плівкою спускається по поверхні насадки під впливом гравітації, відчуває "зустрічний вітер", що прагне зупинити рух донизу.
Якщо б флегма була з ртуті з щільністю 13 кг на літр, то хрін бі її щось здуло :) 
Але флегма - ще майже спирт під дефлегматором (0.8 кг/літр), і майже вода при вході в куб (щільність 1 кг/літр). Різниця невеличка, але вона є. Флегму над кубом здути дещо складніше, ніж під дефлегматором, бо вона внизу важче. 
Отже, по другому пункту ми отримали той самий результат, що і по першому - чим вище по царзі, тим краще умови для підвисання флегми та формування захлину.

[Игорь]

Лишився третій пункт.
Якщо б флегма мала в'язкість моторної оливи, здути її з поверхні насадки було б значно важче, ніж ми маємо в нашій колоні, де флегма - це розчин води в спирті.
Але вгорі колони ми маємо майже спирт, а внизу - майже воду. 
Я дав табличку з довідника Стабнікова 1976 шоку. Що бачимо? В'язкість води в 2,5 раза менше за в'язкість спирту. Отже, чим вище по насадці, тим менша в'язкість флегми, і тому чим вище, тим гірше рідина тримається купи, і її легше легше здути потоком пари. Отже, третій пункт дав той самий результат. Чим вище по насадці,  тим кращу умови для захлину. 
Треба зауважити... Зона міцного спирту починається вже на висоті 20-30 см насадкового стовпа, а після висоти 50 см відмінності між рівнями стають малопомітними, співвідношення вода-спирт майще не змінюються, змінюється лише вміст та склад домішок, але вони на захлин не впливають. Тому  місше формування захлину в насадці при поступовому збільшенню нагріву - це зона міцного спирту, яка простягається від висоти 50 см над кубом, і до дефлегматора. 

[Игорь]

Ви не повірте, але все це - прелюдія до пояснення для Остапича про те, що збільшення висоти царги не має збільшити нагрів куба..

[Игорь]

Остання теза.
На стан флегми та пари в будь-якому рівні насадки не впливає те, що є над тим рівнем. Тобто, швидкість пари, об'єм флегми, вміст спирту в парі та рідині на будь-якому ярусі колони залежить лише вид того, що е ПІД цим ярусом, і не залежить від того, є насадка над цим ярусом, чи ні..
Я не беру до уваги зміну тисках внаслідок збільшення висоти. Так, це спрощення, бо об'єм та швидкість пари залежить від абсолютного тиску, а він залежить від висоти насадки над ярусом, що ми розглядаємо. Але який вплив цього збільшення тиску? 
Якщо над нашим ярусом насадки буде одразу дефлегматор, то тиск на ярусі буде атмосферний, 760 мм рт ст.
Якщо між нашим ярусом та дефлегматором буде додаткові півметра насадки, тиск на ярусі збільшиться на 7 мм рт с, а це менше за добові коливання атмосферного тиску.

[Игорь]

Остапич, я все це пишу, щоб пояснити тобі (собі теж),  що збільшення висоти насадки не має призвести до такого великого збільшення робочої потужності, як ти писав.