Пропоную експеримент по бродінню

[Игорь]

Почну з кінця. 
Мета. Хочу змусити дохлі дріжджі ожити та працювати знов.
Джерело натхнення. Переклад книжки про дріжджі, який мені прислав колега Іван68.
Про що йдеться. Всі знають, що дріжджовий осад не працює, що там дріжджі дохлі, і його можна використати лише як підкорм для нових дріжджів. 
В чому помиляємось.  Дріжджі не померли, вони, пробачте, мають секс, тобто внаслідок "нема чого жерти", готуються до збереження життя. Вони об'єднуються по два та закриваються у мішку щоб створити 4 спори.  Повернутись до звичної для нас роботи вони вже не можуть. Тільки через утворення спор та їх нове відродження коли умови стануть сприятливими. 
Що пропоную. Хочу попросити провести простий експеримент. 
У дріжджовій гущі, що залишається в бражній ємності, вимокати ганчірку або пів-булки хліба, та висушити на шматку плівки десь не під сонцем.
А коли висохне - закинути ці саморобні сухі дріжджі у свіжий сироп та подивитись чи заведеться зброджування. Це перша мета експерименту
Пропорції. Не знаю, в цьому друге питання, яке має розв'язати експеримент.  Для початку - шматок хліба чи ганчірка розміром як брикет дріжджів на 100 грам - на кіло цукру в баклажці на 6 літрів води, наповненій не до верху. Можна поставити 3 таких баклажки - з ганчіркою, шматком пшеничного та шматком житнього хліба щоб одразу побачити різницю. 
Очікувані результати. 
Меркантильні. Якщо дріжджі можуть працювати 2 чи 3 рази поспіль, то навіщо платити більше? 
Псевдо-наукові. Дріжджі, що ми купуємо, не "заточені" під переробку цукру, бо тисячі поколінні поспіль вони зростали на солоді або мелясі.
Ті дріжджі, що лягли спати на дні нашої бродилки, вже мають досвід переробки цукру. Ті організми, які не впорались з цукром, вже здохли, живими лишились новоспечені спеціалісти - цукровики. Їм треба дати роботу, А ми їх виливаємо.

Дякую всім, хто спробує.

[Ivan 68]

Ось переклад брошури про дріжджі

[Игорь]

Те саме в djvu форматі

[ДимаС]

Якось тема заглохла на самому цікавому😎
Я планую ще трохи потепліє зайнятись цукром, то можу спробувати.
Єдине що й так осад дріжджів активно використовується на сьогодні у рідкому стані. І він має окрім еротичної складової дріжджів (я дуже здивувався що вони парться) - активні дріжджі у невеликому відсотку.
Так я про те, що висохне воно, запустить нову партію. Але може бути марний труд, бо чи то парні проснулись, чи залишки активних, чи (що більш вірогідно) їх одночасна робота.
Ще бачу найбільшу проблему - це збереження чистоти дріжджового матеріалу на етапі сушки. Всі ми знаємо, що чим більше генерацій дріжджів, тим вони «грязніші» патогенною мікрофлорою.

По суті я так розумію що ідея саме у тренуваннях покоління за поколінням дріжджів для цукру.

[ГОГа]

Експерименти такого типу, як запропонував Ігор, є вельми "важкими" - важкими з точки зору забезпечення не втручання контаминантів - диків дріжжів і грибків. Простіше кажучи, ми можемо вбити все те, що досліджуємо і все одно отримати позитивний результат: чи то надування кульки, чи то спостерігання процесу бродіння.
Ну, нехай все склалося: контаминантів немає. І що ми будемо мати? Нові дріжжі, які... а хто знає які саме властивості їм притаманні?
Може це будуть суперові, а може навпаки і саме головне: тільки частина з нових спор буде суперовою, а частина буде ніякою, а ще частина буде взагалі не потрібною...
Ото не треба винаходити ровер: лабораторії світу вже давно вирішили це питання і да, ми переплачуємо за їхні сухі і рідкі дріжжі, але ніхто нам не забороняє використовувати 2,3,4,5,6,7,8,9,10 разів дріжжі, що ми зібрали під час ферментаціїї (злили з ЦКТ  нісля 6-10 днів бродіння) і відокремили світлу частину осаду - живі дріжжі.
Для довідки:
В свій час (80-і роки) я був у лагерному цеху Львівського пивзаводу. Черговий інженер цеху розповів мені щодо дріжжів. Первинну культуру отримували з Києва. Її розмножували (1-а генерація)  і зброджували сусло. Так було 14-15 разів. Найкраще пиво за своїми органолептичними і смаковоми якостями - це 7-8 генерації. Перші генераціїї давали пиву "простий"  смак, а генерації 9-15 надавали пиву зайві смаки і відтінки.
Тобто: чисті культури не є дуже добре, але так само зле і занадто "ощадливі" прийоми.

[Игорь]

Зміни будуть у наступних поколіннях, це незаперечно. Або позитивні, або негативні. І десь так за 10-20 генерацій (чи регенерацій ?) все може радикально змінитись. Але чи будуть суттєві відмінності між батьками та дітьми, або між дідами та онуками? Не думаю.
На мій погляд, 3-5 поколінь ми не побачимо змін.

[ДимаС]

То ж всі пивовари знають що до 3х генерацій норм все, а от довгостроковий результат буде іншим.
Просто немає у нас умов лабораторних щоб з покоління у покоління прокачувати потрібні характеристики доіжджів.
Ну і ніхто ж не знає - можливо живучість дріжджів скоріш за все збільшиться, а якість потрібних нам характеристик зменшиться.
Ігоре, можна зі штучним поспілкуватись, щоб він створив модель поведінки. Він з високою долею правдивості при вірному запиті зробить розрахунки. Тільки треба параметри окреслити які нам важливі а які ні і подивитись баланс їх з часом у моделі. Можна навіть таблично чи графічно.

[Игорь]

Ігоре, можна зі штучним поспілкуватись

Поспілкуйся з ним в галузі, в якій ти профі, в якій зможеш перевірити відповідь на каверзні питання. Побачиш на що він здатен. Спрйлер. Лише на те, щоб змарнуати купу твого часу 

[Игорь]

То ж всі пивовари знають що до 3х генерацій норм все

Це зовсім інше. Пивовари викрористовують живі дріжджі. Розмноження почкуванням.
Я кажу про зовсім інше - про висушування дріжджів, коли клітина "окуклюється", тобто створює капсулу з чотирма спорами. Які не можуть просто так повернутись до життя, а лише статтевим шляхом, через злягання зі спорою протилежної статі. Коли така капсула потрапляє в тепле вологе середовище, капсула випускає феромон та статтєву трубку...
Не буду відкривати завісу над  таємницями статтєвого життя нашіх друзів.
На відміну від розброду рідких пивних дріжджів,  коли ми отримуємо нове почкування, тут все "по дорослому" - потяг, половий акт та народження нового покоління "з нуля".

[ДимаС]

Поспілкуйся з ним в галузі, в якій ти профі, в якій зможеш перевірити відповідь на каверзні питання. Побачиш на що він здатен. Спрйлер. Лише на те, щоб змарнуати купу твого часу

Я використовую GROK - він не такий довбень як повернутий чатжпт. Можа обрати стилістику спілкування, ну а головне - він адекватно реагує на промпти - прописані йому правила та алгоритми за якими я хочу щоб він працював. Плюс мені подобається згодовувати йому профільну літературу по предмету, інфо яку він знайде сам у перевірених авторитетних просторах мережі та знайти видатну особу, за стилістикою та ходом думок, принципами якої він буде викладати аналітичні дані.
Сьогодні я йому згодував один документ з описом структури як я хочу це бачити та на прикладі його поставив задачу проаналізувати окремо два веб портала, знайти звʼязки обміну даними між ними та обліковою системою. Ну, те що я робив би день точно, а то й два я отримав на 90% готовим, відредагую завтра ще за годину й вуаля.
Тобто я про те, що скрипка та балалайка - обидві - інструменти, навіть струнні (рідні можна так сказати), та схожого у нмх мало і грати на балалайці - це ще не означає що вийде зашрати на скрипці, як і навпаки. Але в обох випадках, не маючи бази та практичного досвіду для гри на них - вийде суцільне бринчання. Аналогію про велосипед та автомобіль наводити не буду - думаю хід думок зрозумілий.
Мені штучний дуже полегшує життя, але це мені. Чомусь ніхто сьогодні не проти того, що ПК полегшує нам життя. А ще 10 років тому, та й сьогодні ще - є купа людей, які не можуть навіть надрукувати А4 тексту чи склепати табличку...

[ДимаС]

Додам по останньому посту. Ігоре, я хоч і вивчав інформацію про дріжджі, певно профільна література нашої справи упускає момент статевого розмноження дріжджів, бо традиційно використовує метод почкування їх. Та я взагалі від тебе це кілька постів вище вперше в житті взнав🫣
Можливо метод розмноження дріжджів, які зберігають на агар-агарі це і є щось схоже... там одиночна колонія відбирається, в якій немає ознак забруднення патогенною мікрофлорою. Але навряд чи це так, бо то поживна середа та є вологість, а ти саме про висушування.