Оборудование для копчения

[Олежище]

Я повністю розумію, що мені потрібно, і як це все повинно працювати, і можу це зробити, але ліньки... На контроль температури в камері у мене w1206,за долар, але ж таки я його модифікував для роботи з ds18b20 це цифровий термодатчик якщо що... Контроль температури в середині продукту звичайний китайський термометр з блютуз та інтерфейс на телефоні. Димогенератор зі старого термоса десь на 1.5 або 2 літри з нержавіючої сталі, його мити майже не треба, сантех тройник і трубка в трубкі типа вентурі. Подача воздуха вентилятор улітка як в ноуті, або на Алі жменя за долар. Так отеплення, сушка, жарка з димом, варка.... На варку зараз стоїть парагенератор для одежі на кіловат, але його треба три чотири рази доливати, але  безпечно. Вже зробив щоб водичка лилась мембранним насосом на тєни періодично, теж гарно працює.
Про що я... Дешево, так дешевше не можу придумати. Вібішує 4 рази підійди за оці 4...8 годин, ну таке.... Поки що не сильно. Автоматика в моєму варіанті. Прогрів 35С в камері змінити на 65 може, так, відкрити шибери ні. Встав пішов 1 раз. Просохло, запалити димогенератор, закрити шибери поставити температуру жарки. Встав пішов 2й раз. Загасити убрати димогенератор, поставити парагенератор, провітрити камеру. Встав пішов 3й раз. Все вимкнути, продукт на душування. Встав пішов 4й раз. Що автоматизувати?????????
Пересування шиберів? Без цього ні як,  а це дорого і буде такий колхоз, що ну б його на.

[Олежище]

Додам ще трохи, бо не знаю коли тут ще раз буду.
По перше охолоджувати дим з димогенератора не треба він і так холодний, контролюється просто у мене наружная труба ДГ з алюмінію, я за нею свободно тримаюсь.
 Очистка диму, збір конденсату та інші фантазії, скажу так, хлопці просушіть гарно тріску перед димогенератора. Скільки її там треба, жменя, дві ну максимум три, на лист в духовку 130С плюс мінус 30...40 хвилин. Ніякого конденсату, чистий гарний дим.
Мабуть все.....

[Игорь]

Давайте спробуєм розібратись.
Існує два шляхи потрапляння вологи в дим.
Перший- це вологість деревини. Якщо це не свіжоспиляна гілка, її вологість складає 10-15 відсотків, тобто зі 100 грам деревини, в дим потрапить 15 грам води.
Якщо деревину попередньо пропекти в духовці, ми позбавимо її тої води, і у нас лишиться 85 грам деревини.
Друге джерело вологи - це результат тління, горіння, тобто окислення деревини, внаслідок чого утворюється вода та СО₂.
Цікаво, скільки ж там води утвориться?
Деревина - це целюлоза, теж саме, що й крохмаль, тільки довша. Складається з молекул глюкози С₆Н₁₂О₆, що втрачають молекулу води на місті кожного з'єднання. Тобто, можна для розрахунків брати формулу горіння деревини...
С₆Н₁₀О₅ + 6 О₂ = 6 СО2+ 5 Н₂О
162 + 192 = 264 + 90
Тепер мовою людей...
Для спалювання 162 грам деревини потрібно 192 грама кисню. 
В результаті утвориться 264 грама вуглекислого газу та 90 грам води. 
Повертаюсь до нашої теми.
Якщо деревину звичайної вологості не прожарювати в духовці, то на кожні 100 грам дерева в коптильну шафу  потрапить 60 грам води, приблизно 15 від вологості деревини, і 45 грам, утворених внаслідок спалювання.
Якщо прожарювати, потрапить 45. Хтось бачить суттєву різницю? Я- ні. 
Може прожарена краще чи легше димить, може... 
Але на вологість диму прожарювання суттєво не впливає.   
Якщо вміст пари в димі має значення, то мабуть не складе проблем поставити на шляху диму металеву банку літрів на п'ять чи 25, тоді пара зконденсується на її стінках, можна навіть попередньо не прокалювати деревину.
А якщо вміст пари значення не має, то чи є сенс прокалювати?

[Игорь]

Ще пару слів про сенс автоматизації. 
Ми ж це проходили! На ректифікації. Це ж дуже цікаво - брати участь у процесі, дивитись як воно крапає, булькає. І зовсім не складно час від часу покрутити кранчик, підлаголити нагрів, змінити посуд. 
Особливо перші п'ять раз. Чи перший рік. 
А потім приходить Ігор та каже, що життя надто коротке, щоб бути частиною самогонного апарату. 
І процес перестає бути цікавим. Залив, під'єднав, натиснув, пішов спати. Вранці пішов на роботу, повернувся - процес закінчено. Прогнозовано нормально.  
Вважаю, що копчення мало чим відрізняється від ректифікації. Теж дуже цікаво перші декілька раз. Нема проблем декілька раз підійти, долити води, відкрити-закрити засувку чи кран.  
А потім знов хтось прийде та скаже, що життя занадто коротке, щоб бути частиною коптилки :) 

[Олежище]

Ігор, то є так. Ти все правильно кажеш за автоматику. Про інше. Якщо тріска суха, прожарена, то смоли в димогенераторі майже не має, якщо просто з мішка з вулиці з під навіса набрати, то чорна гидота є. Два .... Три ... Рази і треба димогенератор трохи протерти головами. Але на що?  Так димогенератор з банкой збора конденсату має місто бути, але це мені нагадує оті банки на дистиляції, чомусь.
 Так, таймінг, життя, повністю згоден, але я вважаю що ота тележка на колесах, яка заїзжає в термокамеру, на багато зручніша отієї автоматики, і коштує на порядок більше, бо нержавійка. До тих формул, що ти виклав, ні чого сказати не можу, бо не Копенгаген...але тріску рекомдую сушити, їх навіть можна поставити в камеру на етапі сушки продуктів, температура 65, воздух циркулює, продукт та тріска сохне.
 Я за повну автоматизацію, якщо що.
Поправте мене якщо я десь схибив.
Єтап номер один. Дістали, ковбасу, шинку, грудину з холодильнику, де вона була 1...5С , та вивісили в камеру, де вона повинна погрітися до 18...20С в середині при температурі ззовні 35С, правильно???? При цьому бажано звести термовитрати до мінімуму. Я нічого не переплутав? Це означає ізолювати термокамеру від зовнішнії температури заслонками, шиберами, ковдрами, ватніками, та таке інше. Для того щоб конденсату не було на етапі сушки, правильно????
Єтап номер два, на завтра, там треба просушити продукт при температурі 65 ззовні до 40...45 в середині, циркуляція  повітря максимальна...

[vova0869]

Я щепу не рекомендував сушити з мясом вона набере вологи бiдьше чим було .Ще треба контролювати температуру при якiй утворюетбся дим вiн мае рiзний склад.

[snikolaev28]

Перший- це вологість деревини. Якщо це не свіжоспиляна гілка, її вологість складає 10-15 відсотків, тобто зі 100 грам деревини, в дим потрапить 15 грам води.

Це не так - % вологи у деревині. Працюю з деревом. Контролюю вологість вологоміром. Вологість, столярна вологість - 6-8%, ну до 12%. Все що більше - будівельна, транспортна, або інша вологість.
Свіжопил, зокрема свіжопил тополі, іви, при розпилі стовбура завдовжки 1 метр на 3 чурбаки для поділу на дрова, при розпилі бензопилою бризкає соком в обличчя....
Там % води й до 60% доходить.
Завтра зроблю фото вологоміра та вільхи, сосни, горіха ну й краснухи.

[Олежище]

Друже,snikolaev28,  а де фото? Скільки коштує нормальний, побутовий вологомір.
Упс.... Спитав, та сам сміюся... Це як у мене запитати, скільки коштує нормальний ПіАш метр, або ЄСі метр.... Бля, вони коштують ДОРОГО.

[Олежище]

Щоб не було скучно( або як це буде української?). Великодня риба, та ковбаса.

[Сергій Леонідович]

Я теж накоптив коропів та товстолоба

[snikolaev28]

На жаль пригадав про обіцянку вставити фото лише зараз, коли Олежища вже немає. Але, але відповідаю.
З тих вологомірів для деревини/штукатурки, які я тримав в руках і які працюють "з коробки" - це "Gann" (ФРН, з голками, але э й безконтактні) "Merlin" (Австрія, здебільшого безконтактні, але є з голками).
Дорогі - найпростіші моделі "Gann" від 8000-9000 зараз.
Є старі радянські та іноземні з голками як ящички, працюють але завеликі для носіння з собою, є китайські - працюють але вказують свої % вологості, які інколи не співпадають з реальними. Однак для цих китайських можливо зробити або коефіціенти перерахунку на нормальні показники або скласти процедуру користування цими вологомірами.
Ну й фото вологоміра з показниками вологості нормальної столярної деревини.


Горіх

клен

редхарт

сосна

вільха

ебен та редхарт