Re: мідний аламбік

[GRIP]

Так виглядає аламбік на одному із базарів в Испаніі. Не продається, рік виготовлення невідомий .

[Ivan 68]

У мене такий є. На 12л. Починав з нього п'ять років тому. Рік на ньому тренувався. Тепер займає почесне місце на кухні, як елемент декора.

[Игорь]

У продовження того, що писав.
Як і аламбік, бочку ніхто не вигадував як інструмент для поліпшення напоїв. Просто їх треба було десь зберігати.  Тут теж довгий шлях спроб та помилок, іноді фатальних.
У давньому римі для зберігання кислого вина використовували ємності з свинцю. Хтось звернув увагу на те, що кисле вино після витримки в свинцевій ємності стає солодким. Не буду казати, що саме через це розвалилась римська імперія, але здоров'я нації це не додало. Солодкий присмак кислому вину додавав ацетат свинцю, що з часом призводив до сумних наслідків не тільки у тих, хто вживав "солодке" вино, а й у потомків.
Зрозуміло, бочки робили з різної сировини, це теж шлях спроб та помилок. Зупинились на дубі, бо він має достатню міцність, витривалість, та має мінімум смоли, тобто найменше впливає на смак. Спочатку,  можу припустити, присмак плинтусу був незвичним та неприємним, але з часом люди призвичаїтись, цей смак став звичним та приємним. Чому я роблю такий висновок? Тому, що ми не робимо з дуба приправ для їжі. Отже, смак тут не головне. Головне - звичка.
Ну в вже з часом вінокури побачили та зрозуміли, що крім насичення напою лігнінами та танінами, бочка створює умови для зміни хімічного складу домішок в бочці, до таких, що зазвичай сприймаються як позитивні. Вважаю, тут певну роль відіграє ефект очікування. В може й ні.
Взагалі, смакові переваги як кожної окремої людини, так і суспільства, це не константа. Вони змінюються під різним впливом. Це стосується не лише алкоголю. До 1995 року я терпіти не міг навіть запаху плісняви, не кажучи про смак з нього сиру. Після поїздки до Франції це змінимось.
Так само кінза. Я їх на нюх не терпів, доки не познайомився з харчо та хінкалі.
Мало хто з першого ковтка закохується в віскі, але дехто дуже скоро призвичаюється, сивушний тон починає подобатись.
Не знаю, чи місце цьому повідомленню в цій темі, але вона як продовження роздумів про аламбік. Нехай буде.
Доречі, маю зауважити. Таніни та лігніни, що переходять у напій з дубової бочки, не є канцерогенами, навпаки, вони мають антиоксидантну дію та пригнічують розвиток пухлин. Але, як завжди, є одне "але". Якщо обжигати бочку, чи жарити чіпси, лігніни частково розкладаються, утворюються поліфенольні сполуки, які є канцерогенами
 Але, на мій погляд, вплив на організм етанолу, домішок та метаболітів значно більш небезпечний, ніж ці жарені поліфеноли. А може в ні - свинцевий сахар виявився смертельною отрутою.
 

[Ivan 68]

Я з всіма твердженнями Ігора повністю згідний. Але для того, щоб розуміти, все, про що написав Ігор, мені  потрібно було витратити більше трьох років на прочитування масси літератури (іноді дуже нудної, але потрібної) з одного боку, а з іншого - постійні перегони і уважні спостереження.
До чого це я. Я нарешті знайшов відповіді на свої давні питання. Щоб не повторюватися - все збережено в моїй переписці з ШІ. Але! В даному випадку ШІ потрібно перевірити, а я у формулах, скажу чесно, слабуватий. Моє - це аналітика. Тому прошу Ігора допомогти провірити правдивість тверджень ШІ.

Колись у нас була дискусія, якою стороною має стояти шолом аламбіка на кубі. Нарешті я знайшов відповідь.

Але хочу, особливо новачків, застерегти. Які Ви задаєте питання, такі і отримуєте відповіді. Якщо ШІ відчуває, що Ви "плаваєте", він і відповіді дає такі собі. Я дуже довго з ним воював, щоб привчити його давати мені розумні відповіді, а не що небудь. І обов'язкове підтвердження - де отримав інформацію (само собою з її перечитуванням). Тільки так можна довіряти його відповідям.

[Игорь]

Перше, на що звернув увагу. 
Помилкове пояснення низької (нижче температури кипіння спирту) температури пари на початку перегонки. Пишуть про вплив легкокиплячих домішок, але це не так. Вміст легких домішок у спирті , які мають можливість вийти з розчину до початку кипіння, не перевершує одної-двох десятих грамв на літр спирту, тобто, умовно кажучи, на відро вина. Навіть вони всі разом вискочать з вина, іх занадто мало для зменшення температури пари на 10 градусів.
Причина низької температури пари на початку перегонки - наслідок наявності повітря в парах, тобто у зменшені парціального тиску парів води та спирту. Саме тому , на мій погляд, треба дочекатись зростання температури до первного рівня, а потім починати всі наступні дії. 
З таким впливом повітря з зіштовхнувся коли працював зі своїм дистилятором з резульованою дефлегмацією. Тоді я дійшов висновку, що потрібно га пояатку попрацювати з повною конденсацією та поверненням парів, та починати заплановані дії лише тоді, коли все повітря вийде, тобто коли температура пари стабілізується.

[Игорь]

5. Утримуй відбір у рекомендованому діапазоні ml/фракцій — відбирай перші невеликі банки по 100–200 мл, фіксуй ABV та смак. Не роби паузу на 76–77 °C — якщо плануєш паузу, чекай підйому до 82–84 °C.

Згоден

6. Ізолюй/утепли куб, але не шолом. ... Не утеплюй шолом (він тоді буде робити занадто багато рефлюксу).

Повна дурня. Утеплення шолому зменщує рефлюкс, а ретельне утеплення знищує його.
Те саме.

• Утеплення куба — корисне; утеплення шолома — навпаки (воно підсилює рефлюкс).

Перезапитай у тому самому діалозі чи не помилка вважвти, що утеплення щолому збільшує рефлюкс.

[Игорь]

Про корекцію показів датчика. 
Проведи дистиляцію чистої води. Подивись яку температуру показує датчик. Май на увазі, що після визоду повітря з кубу та шолому там рівно сотня. 
Якщо є можливість та бажання, перегони нерозведений спирт. Термометр має показати 78,3.

[Игорь]

Вузька частина донизу (перевернутий варіант)

• Пари проходять швидше, бо шолом звужується вгору → менше часу на контакт і конденсацію.

Нісенітниця. Якщо шолом має об'єм 10 літрів, а кожну секунду з куба виходить  1 дм3 парів, то час перебування кожної частки пару в середині щолому складає 10 секунд незалежно від орієнтування шолома.

[Игорь]

Вимір температури пари в середині чи внизу шолому не несе інформаційного навантаження. Це буде вже не температура кубових парів, але ще не температура парів на виході. Фактичний вміст спирту, а разом з ним і температура парів, по мірі мереміщення від кубу до вихода з шолома, поступово змінюється, тому поази термаметрв будут оізні в залежності від висоти установки.

[vova0869]

Скоро це ШI буде розказувати як тобi жити .Зробить напоi та вкраде iскру творчостi.Самий великий досвiд мае промисловiсть. Там шоломи не крутять. Маштабувати це не вийде.Цей досвiд буде не потрiбен.Спочатку це будуть бленди а потiм ароматизатор.Игор правий люди звикають до смаку.Плдивiться на оркiв якi 60-70 рокiв сидять на ректефiкатах.

[Игорь]

Маю зауважити.
Ти застосував не по місту " коефіцієнт ректифікаціі" замість "флегмове число", ШІ теме не зрозумів і тркактував якось дивно.
Але я не про це.
Зверни увагу.

Коли шолом стоїть вузькою стороною донизу

• Пари стискаються → швидкість зростає → менше часу на конденсацію.
   Тобто частка рефлюксу падає.
• Зворотного стікання майже немає, і суміш іде "як є".

ШІ пише, що якщо змінити орієнтацію шолома, це зменшить рефлюкс, тобто повернення флегми.
Давай розберемось від чого залежить повернення.
Якщо шолом гарячіше повітря на ІКС градусів, то він втрвчає певну кількість тепла, пропорційну ІКС. Але стінка не охолоджується, це означає, що повітря відбирає тепло не від стінки, а від пари. Кожен джоуль тепла, який пара втратить при цьому, призводить до появи певної кількости флегми, тобто рефлюксу.
Давай зафиксуємо. Кількість рефлюксу залежить від різниці температур між стінкою (парами) та повітрям, та від площі відкритої поверхні шолома. Все.
Зверни увагу. У переліку нема ані кубового нагріву, ані орієнтації шолому у просторі.Яким чином в такому випадку можна змінити флегмове число (яке ти помилкова назвав коефіцієнтом ректифікації)?  Давай розберемось. Флегмове число - це співвідношення рефлюксу (флегми) до продукту.
 Зауважу... ШІ трактував твій "коефіцієнт ректифікації як співвідношення загального виходу пара з кубу до відбору, тобто він вірішив, що ти, коли кажеш про коєф. 1.0 - це прямий відбор без флегми, а 1,2 - це коли 20% - це флегма. Він тебе не зрозумів :)
Повертаюсь...
Майже єдиний шлях змінити відбор якщо дефлегмация не регульована - це змінити нагрів. Якщо ти хочеш ФЧ 1, то нагрів має бути рівно вдвічі більше тепловтрат. Якщо ФЧ вийшло 1,2, то щоб зробити 1, треба або збільшити нагрів, абе накрити рушником приблизно чверть шолома.

[Игорь]

Треба звернути увагу на реальну (см,с) швидкість руху парів в дефлегматорі, в холодильнику, тощо. Треба впевнитись, що щвидкість парів не менша за метр в секунду. Якщо менше, то є можливість зустрічного руху повітря в шолом.

[Игорь]

Наприкінці те, що ти назвав " коефіцієнтом ректифікації, ШІ трактує як "збільшення ефективної леткости", а трохи нижче - як "укріплення". 
Все, зрозумів.
Ші зрозумів твій "коефіцієнт ректифікації" як коефіціент збільшення міцності при перегонці. Якщо його збільшити на 20%, то замість дистиляту 40% міцності з кубовойї рідини 5,5%, ти отримаєш 48. Це зрозуміло і без розрахунків.

[Игорь]

Далі про температуру пари. Якщо усунути вплив зміни температури через наявність в парах повітря, залишиться вплив на датчик інших чинників (крім температури пару). Це вплив температури повітся, який добирається до лачтика лізнми шляхами, навіть кріз мідь з'єднувальних дротів.
Спавжню температуру парів можна дуде точно визначити по міцності продукту. Тобто, для калібрування термомтета, крім замірів при кіпінні чистої води або спирту, можна при перегонці зробити гизку замірів міцності відбору та температури парі, яку в цей час показував термометр.
Потім треба буде порівняти фактичні температури з табличними, і зробити висновок по корекції показів термометра.  Але якщо у складі парів є повітря, це не має сенсу.

[Ivan 68]

ЗгоденПовна дурня. Утеплення шолому зменщує рефлюкс, а ретельне утеплення знищує його.
Те саме.Перезапитай у тому самому діалозі чи не помилка вважвти, що утеплення щолому збільшує рефлюкс.

Я бачив, що то дурня, але коли починаєш одразу уточнювати, втрачається загальна нитка розмови, тобто він переходить у те відгалуження і повернути його назад досить складно. Банально починає нести ще більшу дурню. Я звернув увагу, що з ШІ найкраще спілкуватися рано вранці по вихідних, і найгірше - в кінці дня, в другій половині тижня. Але ми зараз не про те.
Ігоре, я дуже дякую за те, що Ви відгукнулися. Це важливо для подальшого розвитку, і не тільки мого особисто. Так, згідний, про флегмове число я дав у штангу, далі буду більш уважний.
Так. Датчики перевірю. Давно не звертав на них увагу. Дякую за підказку.

Чому я спитав ШІ за шолом? Ще на початку свого захоплення дистиляцією, після придбання шолома, як і всі, розпочав навчання та пошуки інформації в Ютубі. Тоді ще не було такого засилля блогерів псевдодистиляторщиків і можна було хоч трохи чомусь навчитися (це я вже зараз розумію). Зараз я їх взагалі не дивлюся, бо то жах якийсь, суцільна некомпетентність в елементарних речах. Але помимо переглядів роликів, я постійно читав коментарі, бо часто бувало так, що один-два коментаря значно цінніші, ніж сам ролик. І от в одному коментарі я прочитав, що широкою стороною вниз - ароматніше, вузькою - чистіше. До речі, 4 роки тому більшість шоломів я бачив саме широкою стороною догори (там же і гільза вварена під аналоговий термометр, якщо перевернути - ним користуватися не можливо). Останні два роки і виробники в тому числі на всіх фото та відео ставлять широкою стороною вниз. Не думаю, що це просто так, лише маркетинговий хід. Я замислився, але інформацію знайти з цього приводу ніде не зміг. Тут на форумі спробував підняти це питання, але розмови були про що завгодно, тільки не аргументовані відповіді на це запитання. Я продовжував шукати, але тільки ШІ зміг мені надати хоч якусь відповідь (я ще почитаю ту літературу на яку він посилається). Але! Після Ваших критичних зауважень, і з приводу рефлюксу також, до мене нарешті дішло, чому це має сенс. Справа в тому, що від кришки куба ( а в дистиляції її не бажано утеплювати, це моя суб'єктивна думка) піднімається гаряче повітря і гріє низ шолома. Якщо ми ставимо шолом ширшою стороною, площа нагріву знизу більша, відповідно і рефлюкс і цій частні менший (через умовне повітряне утеплення), і відповідно, коли ми ставимо вужчою стороною шолома вниз - навпаки. А як ми знаємо, чим менше укріплення, тим дистилят ароматніший через більшу кількість домішок (про їх якість ми зараз не говоримо - то інша пісня), а чим укріплення більше - дистилят чистіший, але ароматика при цьому знижується. Зрозуміло, що багато чого тут залежить від мистецтва винокура. Це моя суб'єктивна думка, тому що доказів та досліджень у мене немає, хоча б тому, що я вже давно ставлю шолом широкою стороною вниз. Але в подальшому спробую, при можливості, провести експеримент на більш/менш однаковій бразі та сирцю це дослідження. В усякому разі є хоч від чого відштовхнутися.
Що стосується температури пари. Я практично ніколи нею не користувався, хіба на Малюку. Але в якийсь момент часу зрозумів, що створивши всі умови для якісної звичайної простої класичної дистиляції можна отримати бажане з усіма домішками в бажаній пропорції і т.д. Тому перейшов практично на класичну дистиляцію. Хроматографічні аналізи це доказали. Єдине, що лишилося випробувати/запровадити - це конденсатор, об'єднаний з холодильником від Ігора в одному флаконі. В грудні якраз вже і проведу випробовування. Я перегони в основному роблю по температурі в кубі і іноді додатково за допомогою спиртометра в папузі. І якби не етерні паузи, які написав ШІ у вигляді температури по пару, я б не заморачувався. Але ж на кону два цікавих експерименти - отримання енантових ефірів з свіжого виноградного осаду настояному на пшеничному спирті з етерними паузами. Перші враження хороші, але експеримент не завершений, тому про це напишу згодом.