Вимірювання тиску при ректифікації.

[Игорь]

Про що ми ведемо розмову? 
Про колону якої висоти? З якою насадкою? 
Я зауважу ще раз.
Нам треба тримати не тиск, а режим нагріву, що передує захлин, але нетпризаодить до нього
Який при цьому встановиться тиск - пофіг. Він залежить від властивостей колони та насадки.

[ГонщикФормулы]

Цікаво який він буде електронний манометр, я б такий придбав.

[Игорь]

В колоні з травленою  діогенівською насадкою,  нагрів, що передує захлину у ватах, лежить в межах між 0.9 та 1.1 площі поперечного перерізу труби.
Інша насадка, да навіть така сама, але інакше протравлена, дасть передзахлин при інших коефіцієнтах. 
Якщо менший нагрів викликає захлин, це ознака рукодупізма того, кто збирав колону.є точки поза засадеою, де народжується захлин.це погано.
Все. Зверни увагу, про тиск доки ані пари з вуст. Тому що тиск - наслідок, а не ціль.
Якщо цікаво, при нормальному нагріві, тиск у кубі колони з діогенівською насадкою становить у міліметрах водяного стовпа приблизно шосту частку висоти, від ⅐ до ⅕.  Одна п'ята (тобто 300 мм для півтораметрової колони) - це максимум.
Повторю ще раз тиск - вторинний фактор, наслідок.нестабільний наслідок бо він залежить ще від вмісту спирту на виході з куба. Первинне - це адекватність нагріву, та його залізобетонна стабільність.
Десь у нетрях мережі пишуть про 8 мм ртуті ? Це приблизно 100 мм в ст.
На царзі якої висоти? На якій насадці? На якому етапі ректифікації? 
А взагалі - пофіг. Важливо ось що.
Якщо збільшення нагріву на 5-10% гарантовано призводить до захлину, а до збільшення захлину не було, то нагрів нормальний. Але якщо захлин народжується саме в насадці а не на горбатому дефлегматорі, або на сітці знизу замість путанки.
Який при цьому тиск в кубі? Да пофіг.

[Игорь]

Тобто, треба спіймати такий нагрів, який при роботі на себе захлина не викликає, але якщо його збільшити на 5%, викличе захлин.
Манометр для цього має мати роздільну здатність (тобто фіксуєму різницю між двома найближчими різними показами) - не менше 1-2 мм водяного стовпа, це відповідає одній десятій поділки на тонометричному манометрі. 
Це дуже мала різниця, щоб її можна було б зафіксувати. Тому манометр від тонометра - не найкраще рішення.

[Игорь]

Бачу, треба робити манометр з збереженням даних на сервері, з можливістю бачити графіки. Буде дуже просто налаштовувати нагрів. 
Обов'язково зроблю такий для загального користування.

[ДимаС]

А якщо вона нездорова, треба не нагрів міняти, а вилікувати систему.

так я і не казав що треба міняти нагрів - я в першу чергу про зупинку по нештатному тиску. Перезапуск, так, тут згоден - хибне рішення. Як полюбляє казати Beaton, "посипаю голову попілом".

Ігоре, я поклав фото твого Дефа нижче, схоже таки треба параграф.
А ще такий параграф має бути і для дистилятора, що у мене окремий прилад...

схоже має з'явитись Малюк. Бо немає ні того ні того...

я ж пропонував коли були. А зараз вже нема - останній чекає коли з'явиться колега Пиво, який його замовив.


Параграф - найліпший спосіб розміщення датчика. Попит на них не постійний, бо в своїх дефлегматорах я роблю власну гільзу для малюка. Але параграф має свої переваги при використанні одної системи охолодження для різних джерел нагріву.

У мене немає поспіху - зараз трохи інші пріоритети, але на майбутнє треба буде, але може й не Малюк, побачимо.
добавлено: 25-10-2023, 17:17:46

Тобто, треба спіймати такий нагрів, який при роботі на себе захлина не викликає, але якщо його збільшити на 5%, викличе захлин.
Манометр для цього має мати роздільну здатність (тобто фіксуєму різницю між двома найближчими різними показами) - не менше 1-2 мм водяного стовпа, це відповідає одній десятій поділки на тонометричному манометрі. 
Це дуже мала різниця, щоб її можна було б зафіксувати. Тому манометр від тонометра - не найкраще рішення.

На практиці при захлині тиск не просто на 1-2 поділки підіймається, а продовжує підійматись на 3-5-10-50 ітд. поділок. Так, треба почекати, поки це буде явно видно. Але для пошуку захлину це норм варіант. Шланг з водою то взагалі супер. А от електронний прилад - взагалі топчик має бути.

[Игорь]

Поверни деф  на iнший бік. Якщо гільза є, то вона між виходом води та ТСА.

[ДимаС]

Воно?

[Cmit]

Цікаво який він буде електронний манометр, я б такий придбав.

мені Игорь рокі 5 -7 назад  зробив

[hachok]

як то кажеться сон у руку
сьогодні ситуація, заклинив клапан у відкритому положені , відповідно весь гідрозатвор дефлегматора втік і пара вже йшла через дохолоджувач, датчики в кубі і на тса на таке нічого ш не кажуть, а датчик тиску щось сказав би росі???

[alexdoe]

Воно?

Воно.

[Игорь]

датчик тиску щось сказав би росі???

Як ти гадаєш, що в такій ситуації має статися з тиском? Він має впасти, чи підскочити?

[Игорь]

для пошуку захлину це норм варіант. Шланг з водою то взагалі супер. А от електронний прилад - взагалі топчик має бути.

Великої різниці між нормальним напороміром та табло з цифрою нема. А от якщо датчик буде передавати цифру на сервер чи на комп, та буде можливість розглянути графік - оце дійсно буде діло.

[Игорь]

Планував написати пару слів як зручно буде знаходити оптимальну потужність по графіку на сервері, а для цього треба було написати як знаходжу її без графіка. 
Але пари слів не вистачило ... Розтягнулось на два величезних повідомлення.

Як я зазвичай шукаю оптимальний нагрів.
Після закипання, даю заздалегідь недостатній нагрів, пишу процент нагріву в перший стовпчик таблиці.  3а 5 хвилин стабілізації роблю перший замір тиску. Записую  в другий стовпчик.
Чекаю ще 10 хвилин, роблю повторний замір тиску, пишу в третій стовпчик. 
Одразу піднімаю нагрів на 2 відсотка, а доки йде 5 хвилин стабілізації,  рахую дані для останніх двох стовпчиків. 
У передостанньому стовпчику - різниця між другим та першим  заміром при однаковому нагріву.
В останньому -  різниця між другими замірами в цьому та попередньому рядках.

Що я бачу і на що звертаю увагу.
Починаю зі заздалегідь недостатнього нагріву, та поступово, крок за кроком збільшую його. Рано чи пізно я досягну оптимального нагріву, та після певного чергового кроку під'йому нагріву, перетну межу. Саме цей момент я бачу по табличці, та приймаю рішення про оптимальний нагрів, тобто повертаюсь на крок чи декілька кроків назад, в залежності від певних умов, але про них згодом.
Зараз - про признаки того, що межа оптимального нагріва вже перетнута та почалося підвисання флегми в насадці, або на опорних її вузлах чи в дефлегматорі.
Доки нагрів не дійшов до оптимуму, рост тиску вид кроку до кроку буде однаковим, скажемо, 3 мм водяного стовпчика, що відповідає трьом сотим кПа, або 0.25 міліметра на ртутному манометрі (як це побачити?).
На підході до межі оптимального нагріву, покроковий рост різко збільшиться, стане не 3, а 5 міліметрів, а за межою злетить на порядок. Це складно буде не помітити в табличці.
Крім того, інформацію несе ще й різниця між двома замірами на одному кроці. 
Спочатку вона буде нульовою, потім з'явиться, а потім зникне одиничка, потім ми побачимо 2 чи 3, і раптом - 5 чи навіть 10.
Цей різкий рост - ознака того, що межа перетнута.
Важлива, найважча частина роботи зроблена. Ми по таблиці знайшли найменший нагрів, що викликає підвисання флегми.


Ось тут я розділю повідомлення. 
Якщо вести графік тиску,  піднімаючи нагрів щоп'ять хвилин на один відсоток, то по графіку можна буде в один погляд побачити момент підвисання.

[Игорь]

Отже, ми знайшли, вирахували потужність нагріву, що викликає підвисання флегми, тобто зародок затоплення колони.
Це завелика потужність,  межа оптимального нагріву вже позаду и час робити кроки назад.
Але скільки їх робити?
Тут ділема. 
Чим менше кроків ми зробимо, тим ближче до захлину буде працювати насадка, тим більше роздільна здатність колони та більша продуктивність.
Але одночасно тим більше шанс спіймати захлин.
Звідки він може взятись?  Є два фактори - внутрішній та зовнішній. Як блоки кондиціонеру :)
Розглянемо.

Внутрішній.
Перше , що треба мати на увазі - це стійкість ("устойчивость" російською). В насадці може спонтанно виникнути зона затримки флегми. Якщо ми будемо гріти колону на самій межі захлину, невеличка зона затримки флегми не розсмокчеться, а навпаки, стане початком захлину та затоплення колони. 
Щоб спонтанна зона затримки розсмокталась без зовнішнього втручання, нагрів має бути дещо менше за межу захлину. 
Це "дещо" залежить від форми та травлення насадки.
Діогенівська насадка, що має помітний зсув граней та ретельно протравлена, менше зхильна до створення спонтанних зон підвисання. Для неї достатньо зменшити нагрів ват на 50-60, це приблизно 1 відсоток для ТЕНа 4,5 кВт, або 2 відсотка для ТЕНа 3 кВт. Для насадок з малопомітним зсувом витків, якщо зазор між гранями менше за товщину дрота, або зовсім непомітний, треба не доходити до нагріву захлину ват на 200.

Зовнішній.
Вплив зовнішнього середовища.
Поток пари, що суне насадкою, обумовлений не просто потужністю нагріву, а корисною потужністю, тобто за мінусом тепловтрат. 
Навіть якщо колона та куб утеплені супер класно, тепловтрати існують. 
Якщо в процесі ректифікації температура повітря в приміщенні зростає, тепловтрати зменшуються, а швидкість пари зростає.
При пошуку робочого нагріву, ми маємо зробити стільки кроків назад від моменту підвисання флегми, щоб збільшення корисного нагріву при прогріві приміщення  не дотягнули режим нагріву до захлину. 
Для цього достатньо зробити пошук нагріву при найвищій температурі приміщення.
Якщо це неможливо, можна відмінусувати по одному відсотку нагріву на кожні 2-3-5 градусів можливого збільшення температури, в залежності від ретельності теплоізоляції.


Досить. Мабуть вже перегрузив гілку. Кому вистачить часу читати так багато?
:)