Запах самогона

[makrak80]

Мені Володя (voffka75) надав посилання на їх сайти

За ціною як крило літака ?

[vova0869]

Ну це хоббi.Хочется хуже чем болить .Я зажав грошей на ром та бочку олпол тепер жалкую . Цiни виросли .

[Ivan 68]

Дорожче лише на вартість доставки. На сьогоднішній день різниця у вартості між бочкою Олпол на 57л та бочкою з Іспанії на 64л складає лише 20-25 Євро.
Ще з Молдови бочки хвалять.

[makrak80]

Ще з Молдови бочки хвалять.

Не з-під вина випадково ?

[гуральник]

Я орієнтувався ось на цю інформацію. З 10 по 11 хвилини пояснюють про терміни і чому саме такий термін. 15 галонів - 57л.

Залишилось взнати режим перегону
Придбати обладнання і сировину
І все... ;)

[Ivan 68]

Як казав один з форумчан "у каждого додика - своя методика"
А я ні на що не претендую. Просто поділився своїми роздумами.
А взагалі тема про запах самогона дуже вчасна і актуальна. І наштовхнула на цікаві роздуми та висновки стосовно дистиляції. Дуже дякую всім учасникам цієї теми.

[Игорь]

У кожного Додика - своя методика.
А кожен Іван має свій план.

А у мене - алгоритми.

[Ivan 68]

А у мене - алгоритми.

Поділетися своїми алгоритмами?

[Игорь]

Вони в Росі. По ректифікації. 
По отриманню дистилятів - їх нема. 
Скажу по секрету, вважаю, їх взагалі нема. Ні у кого. 

[гуральник]

Скажу по секрету, вважаю, їх взагалі нема. Ні у кого.

І це вже давно не секрет. :)

[ГонщикФормулы]

Это да, тут нужно самому найти свой примерный алгоритм, но без тех знаний что на форуме, если читать всякие группы или смотреть Ютуб, это просто трата времени и самообман. Без понимания процесса и конечной цели качественного результата не будет.

[Игорь]

Я взагалі приходжу до переосмислення смакових переваг. 
Зізнався собі відверто. Найсмачніші напої з ланки дистилятів, що мені довелось смакувати, були зроблені ...
1. На найпростішому обладнанні "від прадіда".
2. За одну перегонку.
3. Людьми, які не знають слів "флегмове число", "сухопарник" та "коефіцієнт ректифікації".
Дійшло до такого.
До мене звернувся кум з проханням щось поліпшити в його обладнання. Він робить перегонку 2-3 рази за рік, переганяє за раз до сотні літрів плодово-ягідної сировини. Я в захваті від його тутовки та чачі.
Ось повний комплект його апарата "від діда".

[Игорь]

І єдине, що я дозволив собі зробити, це поліпшити його систему охолодження - зробив перелив зверху та заливну воронку на дно. 
Ще мабуть зроблю охолоджувальний змійовичок в його бочку, тобто автономку. 
Я не наважився пропонувати йому міняти його мідні труби на просунутий дефлегматор з нержавійки, бідон з тістом не кег і таке інше, бо раптом злякався, що це все зіпсує. 
На короткому роліку (я знімав його для кума) можна детальніше роздивитись конструкцію. 
https://youtu.be/bZH0mif4AGM?si=acA2HgIqJaJX3pgd

[Игорь]

А тепер про смакові преференції. 
Я писав про домішки, про "цяцю" і "каку", але де критерій вибору?  Чиму один етер викликає огиду, а інший - навпаки, як валерьянка для кота?  
Які можуть бути рекомендації, якщо, наприклад, ізоамілацетат в одній концентрації смачно пахне грушою, а в іншій викликає блювотний рефлекс? 
Чому одному аромати ми віддаємо перевагу, а іншому - ні, і хіба збігаються ті преференції у різних людей? 
Віскі. Для одного це божественний нектар, а інший на нюх не переносить. Чи (крок в сторону) пліснявий сир. Одному подобається, а інший ригає від одного запаху. 
А сюрстрьомінг?   
Може саме в цій площині лежить відповідь? 
Візьміть найцінніший коньякивіеом років 70 та налийте чарочку папуасу, що вперше зліз зі своєї пальми, та алкоголю ще не бачив. Хіба він оцінить структуру аромату, букет, збалансованість та шляхетні треба дуба? 
А хера лисого. Не оцінить він. Подумає, що його вирішили вбити, а тому або обісреться, або збіжить. 
Або перше і друге одночасно.  
А якщо його переселити до французів, він з ними потроху зрозуміє що до чого, і стане розбиратись в різновидах коньяку. Але це буде не власні висновки, а навіяні, наведені суспільством. 
А якщо його переселити десь під Вінницю та призвичаїти до бурячанки? 
Теж спочатку обісреться, а потім - під впливом оточення - стане розбиратись, зрозуміє, що власноруч зроблене краще за казьонку... 

[Игорь]

До чого я веду... 
Смакові преференції, з моєї точки зору, формуються не внаслідок власної оцінки, а під впливом оточення. Під впливом оцінок оточення, покладеного на власні відчуття. 
Знов крок убік... 
Коли в 95 році мені вперше постали салат пліснявим сиром, я ледь не блеванув, салат вже не їв. 
Але минув час, і зараз я дуже полюбляю те, що вважав гидотою. 
Тепер крок до теми. Віскі. Приблизно дві третини моїх знайомих не сприймають віскі зовсім. Кажуть - самогон самогоном. Відсотків 10 - навпаки, пісяють кип'ятком від одного слова "віскі". З них більше половини не припиняють пісяти навіть тоді, коли в пляшці - відвертий контрафакт.  
А скільки людей купляють "воровпний з коньячного заводу" коньяк, що зроблений зі спирту нас очного на чаї, горіхових перепонках та ваніліні? Цікаво те, що від справжнього коньякам вони нос воротять. Ванілі не вистачає. 
До чого я веду ? А ні до чого. Які алгоритми перегонки? Ми не розуміємо чого прагнемо, але намагаємось в темряві намацати шлях... Якого нема.